Прошу пробачення за відсутність всіх розділових знаків. Мені подобається писати
без них. Я всередині свого світу
І все, що навколо мене не хвилює
Лише звуки і картинки, то все пусте
Я центр свого світу
Яким ніхто, навіть я, не керує
Він самостійно живе і росте
Через прозорі стінки проходить світло
І все, що зайве відфільтровується
Тут немає місця метушні
Тут місце, де живе вічно
Те, що приховується
На самому дні душі
Тут все потрібне і має сенс
І завжди знайду тут своє місце
Навіть, якщо забуду дорогу
Навіть, якщо піду далеко десь
То сюди покличе серце
Мені ніколи не втекти
Я маю дуже гарний план
Тому можу не хвилюватися
І тому я сміюся
Можливо все це обман
Але я завжди можу сховатися
від того чого боюсь
17.08.06 р.
ти не можеш піти
ти не можеш залишити мене тут
ти не пробачиш собі
бо я не можу сама
вічність лише зі мною пробудь
я помру щаслива
бо ти тут, поряд
і я не мушу вірити у краще
ти зробиш це за нас обох
життя як яд
безболісна смерть краще
ти мій бог
я дуже прошу тебе
зроби це - скажи мені неправду
мені досить і тебе
зроби це - скажи
я знаю звідси немає виходу
та ти збреши
правда як морфій
я знаю, що нічого не втратила
це мій спокій
ти побудь зі мною
ти все, що коли-небудь мала
ти є моєю вірою
бо ти тут, поряд...
09.03.06 р.
Я знаю
Ти не спиш в цю ніч
Не думаєш
Чому не птах і не літаєш
Не знаю
Бо неможливо знати таку річ
А ти мовчиш
Ти знаєш та не скажеш
тобі байдуже
Чи існує ад чи рай
Бо ти вважаєш
Це значення немає
життя для тебе
просто довга гра
Бо знаєш
Що душа ніколи не вмирає
Де б ти не був
Ти завжди знайдеш дім
Тобі байдуже
Чи стоїш чи йдеш кудись ти
Де б ти не був
В водночас свій й чужий
Тобі байдуже
Бо де ти є, там вільний ти
Ти не рахуєш зорі
Ти не літаєш в снах
Ти не боїшся долі
Не знаєш слова страх
01.07.2006
Темні вулиці нашого міста
Вночі світяться лише вікна
І ліхтарі, але їх сяйво не гріє
Останні рядки твого листа
Ця зима не вічна...
Кожен про весну мріє
Життя краще за кіно
За кожним вікном своя драма
І почуття реальні, аж вбивають
Щастя солодке як вино
Смуток не важить ні грама
Для ти хто серця не мають
Закриваємо вікна від вітру
А серце від болю
Допоки крига не розтане
Самотність має свою міру
Як кожен свою долю
Зло перемогти нездатне
Зорі світять лиш вночі
А сяйво у серці вічно
Воно ніколи непогасне
Відкрий свої очі
Знаєш ніколи не пізно
Побачити щось прекрасне
09.09.2006
сумно
печаль селиться в наші серця
і веде до безумства
чи самогубства
а яка взагалі різниця?
сумно
в душі селиться страх
це навічно
це невиліковно
смерть приходить в снах
сумно
розум ставить питання
без відповіді
без надії
чи є шанс на одужання
сумно
як хочеться втекти
так далеко
так швидко
цього не подолати
сумно
сонце очі сліпить
заснути
забути
що час не стоїть
сумно
жодних думок
все зайве
і порожнє
останній дзвінок